Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
застарілий — 1 дієприкметник застарілий 2 прикметник … Орфографічний словник української мови
застарілий — [застар’і/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
застарілий — (який вийшов з ужитку, не відповідає сучасним вимогам), несучасний, анахронічний, патріярхальний, доісторичний, допотопний; архаїчний, віджил[т]ий, перестарілий (перев. про явища духовного, соціяльного характеру) Пор. старовинний, старомодний 1) … Словник синонімів української мови
застарілість — лості, ж. Властивість за знач. застарілий 2), 3) … Український тлумачний словник
закоснілий — а, е. Закоренілий, застарілий, відсталий … Український тлумачний словник
закоренілий — а, е. 1) Який міцно встановився, усталився; застарілий (про звичку, звичай і т. ін.). 2) Який не піддається виправленню, перевихованню; затятий, запеклий (про людей) … Український тлумачний словник
перестарілий — а, е. 1) Дуже старий або старіший, ніж треба для чого небудь. 2) Який став через старість, давність непридатним для користування (зношений, трухлий і т. ін.). 3) перен. Який не відповідає духові часу; застарілий … Український тлумачний словник
престарілий — ла, ле, Св. Застарілий … Словник лемківскої говірки
старовинний — (який існує здавна, поширений, прийнятий у давні часи, сприймається як застарілий), стародавній, прадавній, старосвітський, старожитній, дідівський, прадідівський, прадідний, предківський, допотопний; антикварний (старовинний і цінний); архаїчний … Словник синонімів української мови
віджилий — а, е. 1) Який закінчив своє життя, існування; відмерлий. 2) перен. Який не відповідає сучасності; застарілий. || у знач. ім. віджи/ле, лого, с. Те, що застаріло … Український тлумачний словник
